?

Log in

No account? Create an account

ler_la


заплющую очі на Логіку Бога


100500
ler_la
Стопітсот років не заходила в жж))) Виявляється, тут ще й досі жива френд-стрічка)

Про вчорашній футбол
ler_la
Вчора вперше була на футболі. Висновки такі: по телевізору футбол дивитися значно цікавіше і виглядає він більш ефектно. Сиділа вся в нєпонятках - а у кого зараз м'яч, а що робиться на протилежній частині поля, а я як... Футболісти здаються трохи незграбними, не такими швидкими. Стадіон, виявляється, не такий вже й великий. Більше дивилася не на поле, а на трибуни - увесь сусідній сектор був заповнений скаженими ультрасами. Там було цікавіше.

А ще здивувало:
* що на стадіоні всі масово лускають насіння
* що нема коментатора матчу
* оголошення на початку і наприкінці тайму - совково-фальшими голосами.

Не здивувало:
* що півлітрова пляшечка води продається за 10 гривень. Наші уроди наживаються на всьому. Страшно подумати, які ціни на все будуть під час Євро.

Чому не варто пов'язувати свої гроші з Приватбанком
ler_la
Бо цей банк насправді має називатися Піздєцбанк. Тому що...
п.с. пост довгий, але раджу дочитати. Аби посміятися. Чи вжахнутися).

Мої дві приватбанківські картки зажував банкомат "Хрещатика" (як таке сталося - не питайте)). В результаті вони потрапили у відділення цього банку, що знаходиться за 50 метрів від моєї роботи. Картки іменні. Але забрати їх, пред'явивши  паспорт та ідентифікаційний код - не можна.

Аби отримати картки, треба, аби Приватбанк надіслав у Хрещатик факс-підтвердження, що картки належать мені. У Хрещатику кажуть, що такі підтвердження їм надсилають протягом 10 хвилин. Приватбанк надсилав - 3 тижні. Так і не надіслав.

Просила це зробити 5 чи 6 разів. Вперше пообіцяли, що надішлють факс протягом 30 хв. Ок. Не надіслали. Подзвонила через кілька днів - сказали, що надішлють протягом 3 діб. Не надіслали. Подзвонила згодом ще раз Читати даліCollapse )

Про Книгу.ua, якої вже нема
ler_la
Говорила вчора зі знайомими з Першого Національного. Відтоді, як пішла, каналом цікавилася мало. А останні новини там такі.

Книги.ua вже фактично не існує.
Проект закрили. Зараз готують пілоти нової програми про книжки, але попсово-попсової. Для і про дебілів, які якщо читають, то лайновий масліт останнього ґатунку.  

Тривалість скоротили до 20 хв. В програмі буде інтерв'ю (не стільки з письменником, скільки зі світськими людьми, які знаються на книжках - ха-ха) і один а-ля тематичний сюжет. Ніяких новин, рецензій і т.д.

Бондаренко цю програму не вестиме. Її взагалі перекинукли на якісь політичні проекти. Шукають нову ведучу, а головним редактором і натхненником став тип, який раніше вів Кіно.ua. Кажуть, з Бондаренко працювалося і то ліпше)). 

А ще, людям скоротили зарплати. І якщо раніше журналіст чи асистент режисера отримував аж 1900 грн., то зараз 1200.

В Крим з наметами
ler_la
На вихідні їздили в Крим. Під Судак, мис Меганом. З наметами. Враження, досвід і поради з того такі:

1. Про дорогу. Їхати саме на Меганом вирішили спонтанно, вже в Сімферополі. Маршруткою треба дістатися Судака, вони ходять кожні 15 хвилин. Квиток коштує 25-26 гривень, їхати 1,5-2 години. В каси за квитками нереальні черги. Не стійте. Підходьте до водія маршрутки і просіть, аби взяв так, на додаткові стільці. Вони беруть, платите ті ж 25 гривень. На всіляких таксистів і неяних чуваків, які довозять за 100 грн. - не ведіться.

2. Як дістатися з Судака. Як туристи-дилетанти карти з собою не мали. Від того і постраждали. Доїхали до Судака і почали розпитувати, як дійти до Меганома. Усі відповідали різне - одні, що це займе 4 години, інші - 20 хв... Врешті-решт ми обходили півміста, пішли зовсім не в той бік, задовбалися. Якийсь чоловік погодився нас довезти. Щоправда, за 40 грн. Ну але вже було пофіг. 
Read more...Collapse )

Про те, як ми провтикали потяг на Київ (сиділи собі на вокзалі, їли черешні, а він благополучно поїхав) і як наступного дня таки опинилися вдома, розкажу в іншому пості. До речі, коли наш потяг втік, у нас в кишені лишалося гривні три

Потрібні ваші улюблені цитати (для однієї акції)
ler_la
Для однієї акції (деталі згодом) потрібні ваші улюблені цитати з улюблених книжок (проза, поезія, байдуже...). Кому не впадло, лишіть їх мені тут в коментах або киньте на мило lera.lauda(at)gmail.com.

В ідеалі, окрім самих цитат, має бути зазначено: ваше ім'я-прізвище, жж-нік, вік, назва книжки, автор (і було б мєга-круто, аби назвали і номер сторінки, звідки взято цитату, але то вже таке.......).

Весела нічка в БЦ
ler_la
Поїхали з друзями в Білу Церкву. Погуляли парком (шикарний!), посиділи за шашликами і благополучно провтикали останню маршрутку в Київ. Поїхала перед самим нашим носом.

Довелося купувати квитки на електричку. На квитках і на потязі чомусь було написано: "Миронівка - Фастів", але на моє: "А ми тільки до Фастова їдемо?" ніхто не зважив. 

У вагоні, окрім нас дев'ятьох, їхало ще кілька калік. Вони повиходили на якихось станціях, а ми все грали в мафію. Тут у вагон зайшла пара (з ними познайомилися ще на вокзалі, вони так само прогавили маршрутку в Київ) і запитала, чи нас не насторожують слова водія: "Кінцева станція. Звільніть вагони. Потяг прямує в депо".  Не насторожили, бо ми їх не чули. А потяг собі хоч і повільно, але їхав далі...

...О майже 23.00 ми опинилися майже у депо. Водій, відкриваючи двері електрички сказав: "Якщо не будете телитися, встигнете на останню електричну до Києва". Натовпом ми побігли на фастівський вокзал.

Капєц, який стрьомний вокзал. Електричку бачили. Поїхала перед самим нашим носом. Вона була остання. Довелося купувати квитки на найближчий потяг до Києва (Трускавець-Харків).

Близько першої ночі ми таки нарешті опинилися вдома. Разом з Даринкою і Галинкою, бо на метро вони вже не встигли (міліціонер зачинив двері перед самим їхнім носом).

утиски свободи слова почалися?
ler_la
Подруга працює журналістом в НРКУ, у Всесвітній службі радіомовлення. Сьогодні вона надіслала такого листа. Цитую дослівно:

"Десь о 16.00 весь наявний на роботі склад коментаторів і репортерів нашої редакції запросили до редактора, на знайомство. Молодик з червоними щічками відрекомендувався "Олександр Васильович, Служба безпеки". Запитував, на які завдання ми ходимо, чи задаємо "незручні" питання, взяв роздруківку наших телефонів (а потім, як стало відомо, і повної інформації на нас, яка є у роботодавця). Навіщо? На це запитання відповів: "Будемо бачитись час від часу, говорити про ваше світле майбутнє і України". Гм.. Підозрюю, що телефони будуть прослуховуватись, так само перевірятимуться електронки і сторінки в соц. мережах.  Пообіцяв, що ходити з нами на події, слідкувати, як працюємо. Колеги, зверніть увагу - на прес-конференціях вже з*явились люди - не журналісти, які уважно слідкують за усіма і щось нотують. Проте, поки ніхто не попередив тримати язика за зубами, я розповідаю, розповідаю вам про зміни, які вже зачепили мене особисто, бо до такого тотального контролю і утисків моєї свободи я не звична".

Сама я вже давно ні на яких прес-конференціях не була, не знаю. Ви таке помічали теж?
У когось ще подібні "знайомства" були на роботі?

Ех.. цікаво. що зараз на Першому Національному діється. Бо звільнилася звідти саме коли прийшло нове керівництво і влада.

потрібні стіл і дещо ще
ler_la
До речі, люди, а може кого вдома є письмовий стіл, який Ви збираєтеся викинути, але все ніяк руки не дійдуть. Або віддати. Або продати? Віддати/продати можна мені :).

А ще потрібна етажерка або пенал, або полички якісь, або невелика шафка, або щось інше на те подібне.

(no subject)
ler_la
Терміново маю розібратися з Індизайном або Кварком. Може хтось з вас погодиться засісти зі мною на годинку-півтори за ноут і провести невеликий майстер-клас?)